Автокрос в Україні: Повернення до Жовтих Вод

Слідом за автокросом у Чернівцях, гонку у цій дисципліні прийняли Жовті Води. І хоча вона теж не змогла похвалитися чисельністю, проте й цього разу географія учасників виявилася досить великою. Більше того, боротьби на трасі вистачало з лишком, що нагадало багатьом про її минулі часи.

Справа в тому, що на сьогодні вже скоріше лише старожили автокросу пам'ятають захопливі перегони, що проходили у Жовтих Водах у 2005-2008 роках. Тоді вони мали найвищий статус національного рівня – етапів Чемпіонату України. А ареною тих кросових баталій стала абсолютно нова на той момент траса – «Казакова Дача». Після цього з деяким спадом економічної активності в цьому регіоні настала перерва більш ніж 10 років.

Проте місцеві ентузіасти автокросу не здалися та знайшли можливість вдихнути нове життя у цю трасу.

У 2021-му році на «Казаковій Дачі» провели кубкову гонку, щоб наступного року знову заявити етап Чемпіонату України. Однак цим планам не судилося виконатись – на нашу Батьківщину напав агресор.

Проте, не дивлячись на всі труднощі та обставини, в яких сьогодні перебуває Україна, слідом за «Кубком Чернівців» саме Жовті Води прийняли другу офіційну автомобільну гонку, що відбулася в нашій країні з початку повномасштабного вторгнення.

Якщо, звичайно, не брати до уваги картингові змагання та незліченні Навчально-тренувальні збори, які стали вкрай модними на сьогоднішній день…

Нехай і не в статусі етапу Чемпіонату України з автокросу. На жаль, але він, як і решта автомобільних змагань цього рівня, на сьогодні не проводяться на відміну від тих же мотоциклетних гонок, не рахуючи інших видів спорту.

Тим не менш, навіть у ранзі клубного змагання, яке отримало назву «Кубок міста Жовті Води», він міг би дати фору багатьом автокросовим гонкам минулих, куди більш мирних років. Як завжди, про все по порядку.

У Жовті Води хоч і збиралися, але так і не змогли приїхати представники Чернівців, так само як і пілоти з інших західних регіонів України. Але така тенденція спостерігалася і в минулому - елементарна логістика і пов'язані з нею витрати завжди залишалися проблемою для кросовиків і в більш мирні часи.

Як і «Кубок Чернівців», ця гонка теж не могла похвалитися чисельністю – лише 16 учасників у дорослих класах та ще троє юних спортсменів на їхніх міні-баггі.

Тим не менш, і цього разу їхня географія виявилася досить великою, просто її акцент був зміщений на центральні та східні регіони нашої країни.

Так, крім самих Жовтих Вод, тут були представлені Дніпро, Харків, Кременчук, Запоріжжя, Кривий Ріг, Олександрія і навіть Бахмут! Нагадаємо, що місто, яке раніше носило назву Артемівськ, було одним з автокросових центрів України з однією з найбільш захоплюючих трас, розташованої на його околиці.

Наймасовішим вже традиційно став 8-й клас - моноприводні кузовні автомобілі з атмосферним двигуном до 1,6 літра, - де нарахувалось 9 учасників.

Також традиційно багато хто з них вирішив стартувати і в старшому 10-му класі. Тут також мають право виступати лише монопривідні автомобілі, але вже з двигуном до 3,5 літрів. А «справжніх» 10-класників виявилося лише… один. Ним став Геннадій Безкровний, який виступав на 2-літровому «Фольксваген Гольф».

Плюс тут стартував Микола Скубський на «Опель Астра», яка оснащена 1,6-літровим мотором і в реалії відповідає вимогам молодшого класу.

Примітно, що у 8-му класі Микола теж стартував, але на «Гольфі» з 1,6-літровим.

Саме цей представник Кривого Рогу став однією з головних дійових осіб на «Кубку міста Жовті Води», причому в обох класах! Хоча найголовнішим гравцем, тут швидше можна було назвати погоду.

Справа в тому, що субота минула абсолютно посуху. Більше того, сильний вітер одразу відганяв із траси всюдисущий як для автокросу пил, що не могло не тішити як самих учасників, так і маршалів на трасі та суддів.

Проблема в тому, що перший день змагання був відведений виключно під тренування та кваліфікаційні «засічки», тоді як вирішальні фінали, як і попередні кваліфікаційні заїзди, проводилися в неділю.

І як на зло, практично на всю ніч зарядив дощ, що продовжувався «мрякою» й недільним ранком. Отже, практично всі кваліфікаційні перегони пройшли в досить складних умовах.

За ніч траса неабияк розкисла і її полотно виявилося більш ніж слизьким. Мало того, що ці обставини ускладнили його прохідність, вони призвели до чималої кількості контактної боротьби, коли вже після кваліфікацій з боку більшості машин учасників виявились добряче пом'ятими.

Але, на щастя, ближче до полудня дощ остаточно відступив, а чорноземне полотно «Казакової Дачі» на вітрі почало стрімко твердіти.

Тож більшість Фіналів, що й визначали місця на подіумах, пройшли при гарному «держаку». На відміну від ранкових заїздів, останній дозволяв пілотам розвивати куди більшу швидкість. А інтриги, особливо в обох кузовних класах цього разу вистачало з лишком, причому вже з кваліфікаційних перегонів.

Саме для них, особливо їхньої першої серії, умови виявилися найскладнішими. Благо, дані короткі спринтерські перегони, кожна з яких тривала лише по 4 кола, визначали лише стартові місця на самому Фіналі і не більше.

У першому кваліфікаційному заїзді 8-го класу з самого старту Скубський поїхав від усієї опозиції, тоді як за ним кипіла боротьба. Першим із неї виїхав виступаючий на зовсім незвичайній навіть як для вітчизняного автоспорту «Славуті» Сергій Лакушев, випередивши Олександра Бурдюжу та Костянтина Бородавченка.

Нагадаємо, що саме останній був головним фаворитом змагань і не лише завдяки своїй «зарядженій» «вісімці».

Без жодного перебільшення досвід Костянтина, який почав виступати в автокросі ще на початку 00-х, дорівнюватиме сумі стартів усіх його суперників у цей день! Однак у суботу на машині пілота з Кременчука виникли проблеми з трансмісією, які вимагали заміни КПП. Тож цього разу Бородавченко вирішив обмежитися виступом лише в одному класі, не заявившись у 10-й.

У другій «кваліфікації» вже Костянтин, звично для нього, не залишив шансів опозиції.

При цьому «Гольф» Скубського, який переміг раніше, буквально закиданий брудом на самому старті і весь заїзд він змушений їхати фактично наосліп, орієнтуючись по брустверах! Микола фінішував лише 6-м, тоді як після чергової серії протистоянь другим став Валентин Пирогов, який випередив Лакушева та Бурдюжу.

Таким чином, після кваліфікаційних заїздів двоє пілотів – Бородавченко та Лакушев зібрали порівну – по 5 очок, тоді як по 7 виявилося одразу у трьох! Але, знову – ці бали в автокросі не є заліковими, а лише визначають місця на стартовій решітці Фіналу.

Самі ж вирішальні заїзди мали рівно вдвічі більшу довжину і тривали по 8 кіл.

Як уже було сказано, до головних місць на подіумі перегонів погода змилувалася над учасниками. Більше того, стан траси виявився близьким до ідеального! Мало того, полотно швидко застигало й давало відмінний «зачіп». При цьому траса залишалася достатньо вологою, щоб не утворювалися клуби пилу, які в суху погоду завжди були притчею во язицех для багатьох українських кросових трас, включаючи і «Казакову Дачу».

Як і в другій кваліфікації, зі старту Фіналу Бородавченко пішов у відрив і був таким. Так само практично без боротьби другим впевнено фінішував Лакушев. Натомість за ними, нехай і лише за останню позицію на подіумі, розгорнулися справжні спортивні баталії.

Скубському, який стартував 6-м, вдається вийти разом на третю позицію, проте при цьому Микола припускає майже фатальну помилку. Він намагається обійти Пирогова по зовнішньому радіусу, що дуже рідко призводить до успішного результату. Між ними відбувається контакт, після якого «Гольф» криворожанина виявляється абсолютно останнім у гонці!

Тим не менш, Скубський не здається і проривається з 9-го місця, одного за іншим обганяючи своїх суперників, тоді як у цей же час за те саме третє місце запекло борються Пирогов з Бурдюжею.

Микола встигає випередити Олександра, проте наздогнати свого кривдника йому не дає відмашка фінішного прапора.

Таким чином, третім гонку закінчує Валентин Пирогов, тоді як Скубський залишається першим поза подіумом.

Тим не менш, у нього, як і у багатьох інших цього дня, був другий шанс реваншуватися, але вже в 10-му класі.

Хоча формально в ньому заявилося 10 учасників, реально стартове поле 10-го класу нарахувало сімох із них. І тут теж вистачало боротьби і теж, починаючи вже з кваліфікаційних заїздів.

Як і в 8-му класі, але тепер на своїй «Опель Астра», Микола виїжджає від суперників у першу кваліфікацію, тоді як за ним знову киплять свої пристрасті. З цієї боротьби на другому місці виїжджає «Славута» Лакушева, випередивши 2-літровий «Гольф» Геннадія Безкровного та Олександра Михайленка, який виступав як і переважна більшість на «вісімці».

У другій кваліфікації Скубський фінішує лише третім, пропустивши вперед Лакушева та Михайленка, але попереду єдиного реального «старшокласника» в особі Безкровного.

Таким чином, за сумою набраних очок у кваліфікаціях - чим менше, тим краще - поул на Фінал 10-го класу здобуває саме Лакушев. І тут відбувається непередбачене!

У найбільш невідповідний момент - на старті вирішальних перегонів, - у нього виникає проблема з «кулісою» КПП. Сергій не те що пропускає решту суперників уперед, а ще й дає їм вимушену фору в добрих 10, а то й більше секунд!

Проте, як і Скубський раніше у Фіналі 8-го класу, пілот із Запоріжжя не здається та дарує глядачам, а їх довкола траси цього дня зібралося чимало, кілька гарних обгонів!

Однак, знову так само як і Микола, Лакушев у результаті став лише першим поза подіумом.

Перемагає ж у 10-му класі, причому більш ніж впевнено Скубський, який якраз стартував другим. Компанію на подіумі йому склали Михайленко та Безкровний.

І тут варто відзначити один цікавий факт, пов'язаний із цією «вікторією».

Незважаючи на те, що у 2021-му році криворіжець завоював титул Чемпіона України з автокросу якраз у цьому 10-му класі, Скубський зробив це завдяки стабільності з кількома подіумами, але так жодного разу і не очоливши його!

Більше того, для Миколи, який виступає лише третій рік не лише в автокросі, а й у автоспорті загалом, ця перемога стала буквально першою в житті!

На щастя, на відміну від перегонів у Чернівцях, цього разу суддівство не забирало «вікторії» не під час самого «Кубка міста Жовті Води», не «постфактум».

І так само, як і у випадку з «Кубком Чернівців», цього разу тих справжніх кросових автомобілів «баггі» на гонку зібралося зовсім мало – всього п'ятеро. І тут теж відбулася не тривіальна за своєю перемога.

Друга залікова група – монопривод з 1,5-літровими майже повністю стоковими моторами – нарахувала чотирьох учасників, але до старту саме Фіналу «дожило» лише троє, та й боротьби за «вікторію» тут не сталося.

Як і у двох кузовних класах, шансів своїм суперникам не залишив Олександр Хілецький.

Він незмінно фінішував першим як у кваліфікаціях, так і власне на Фіналі.

Можна не сумніватися, що своїм виступом Олександр, напевно, порадував усіх глядачів, адже він виступав на рідній для нього трасі.

Також незмінно другим «приїжджав» Валерій Гнітій із Кременчука, тоді як третім усі три рази ставав Володимир Титов із Запоріжжя.

Тим не менш, у Фіналі баггі все ж таки не обійшлося без видовища, причому досить незвичайного і гострого.

Окрім пілотів 2-ї залікової групи у «Кубку міста Жовті Води» стартував Микола Панасюк, чия потужніша баггі відповідає вимогам 3-ї групи. Звісно, пілот із Запоріжжя щоразу, включаючи сам Фінал, не залишав шансів «молодшогрупникам».

Однак буквально на останньому колі вирішальної гонки дня на баггі Панасюка «летить» піввісь. Це, у свою чергу, призводить до руйнування підвіски, яка впирається в полотно траси, що призводить до видовищного кульбіту!

На щастя ніхто, включаючи самого пілота, не постраждав, чого не скажеш про його баггі, яка закінчила змагання ось так, буквально на вилах навантажувача!

Тим не менш, з урахуванням того, що він виявився єдиним учасником у своїй групі, Микола все одно зміг відсвяткувати перемогу, нехай водночас ставши і останнім у гонці, причому у всіх сенсах!

Бувають такі казуси в автоспорті. Тут можна згадати ще неймовірнішу перемогу Лоуренса Вантхорна на Кубку Світу GT-2016, що проводився на знаменитій міській трасі в Макау. Мало того, що в реалії на момент зупинки гонки пілот «Ауді» був другим. Саме він і став тією самою причиною появи червоних прапорів, опинившись на даху! Причому після власної помилки!

Однак за правилами в такому разі підсумковий результат визначається за останнім повним колом гонки, а його Лоренс закінчив першим… У цьому ж випадку у Панасюка взагалі не було прямих суперників.

Найголовнішою ознакою майбутнього будь-якого виду спорту є його майбутні покоління. І автокрос не є винятком! Нехай цього разу дитяча перша залікова група зібрала лише трьох учасників, причому всі представляли Жовті Води.

Тим не менш, якщо згадати, що в тих же Чернівцях був зовсім інший склад юних пілотів, можна сміливо говорити, що навіть у цей непростий час у автокросу зростає нова зміна українських спортсменів!

На своїх міні-баггі дітлахи виступали за скороченим варіантом траси «Казакова Дача», довжиною 600 метрів проти кілометра з невеликим для дорослих учасників.

І тут так само, як і у всіх без винятку старших заліках у цей день був свій яскраво виражений лідер.

Ним став Платон Огнівець, який впевнено виграв у Фіналі, тоді як компанію на подіумі йому склали Клим Толмачов і Тарас Башлик.

Примітно, що саме Тарас переміг у першому кваліфікаційному заїзді, проте надалі через проблеми на його міні-баггі він не зміг скласти конкуренцію двом своїм суперникам.

Що ж, можна сміливо говорити про те, що, незважаючи на всі ті неймовірні складнощі, в яких сьогодні живуть українці, слідом за мотоциклетними перегонами починає нехай і дуже повільно, але все ж таки оживатиме і автоспорт. Принаймні в особі його автокросової складової. І це не може не тішити!

Адже ще з минулого року згідно з розпорядженням уряду України та Міністерства молоді та спорту, всі змагання, включаючи найвищий національний ранг у вигляді Чемпіонатів України, почали проводитись. Наприклад, ті ж мотокросові гонки навіть у цьому вкрай непростому спортивному сезоні регулярно збирали близько сотні учасників!

І змагання потрібні не менше, ніж кінофільми, серіали або концерти, що активно знімаються, також будучи якимось нагадуванням про мирний час.

Залишається сподіватися, що воно зовсім не за горами, як і нові перегони, на яких учасники вже з усіх регіонів нашої країни зможуть зійтись у нових очних протистояннях… Але й цей автокросовий сезон ще не завішений!

За деякими відомостями, як у Чернівцях, так і тут, у самих Жовтих Водах, навіть до кінця цього року автокросовики можуть мати ще один шанс вийти на старт.

Щоправда, залишається питання у якому статусі проводитимуться ці змагання. Що ж, чекати цих нових автоспортивних подій глядачам, що зголодніли з автоспорту, залишилося зовсім не довго…

В'ячеслав Щербина спеціально для українських уболівальників

Фото Дмитро Нобєлєв