Про перспективи та шлях до автоспорту

У цей непростий час наша країна, незважаючи ні на що,  продовжує жити і виховувати нові покоління українців. Свій вклад у це зробили й одні з найкращих представників вітчизняного автоспорту. Вони провели спеціальну лекцію-презентацію для студентів «Київського транспортно-економічного коледжу».

На ній вони розповіли не лише про існування та розвиток українського автоспорту, а й про кар'єрні можливості в ньому. А це особливо актуально саме для учнів цього ВНЗ, адже багато з них здобувають знання саме в технічній галузі, пов'язаній з автомобілями. Слід зазначити, що «Київський транспортно-економічний коледж» уже не вперше проводить подібний захід. Однак такої представницької, титулованої і, що особливо важливо – «інклюзивної», – автоспортивної «делегації» студенти цього ВНЗ ще не бачили.

А поєднав воєдино цю незвичайну лекцію-екскурс у світ автоспорту один із найкращих вітчизняних спортивних автокоментаторів  – Павло Воробйов. Він розповів студентам «Київського транспортно-економічного коледжу», актова зала якого виявилася практично вщент забитою, про зародження самого автоспорту, коріння якого сягає ще кінця 19-го століття.

Павло розповідав окремо і про історію кожної з дисциплін, яку потім представляли, власне, її учасники.

Честь виступити першим випала найтитулованішому з гостей – 3-разовому Чемпіону України, причому в абсолютному заліку та ще й з підряд завойованими нагородами – Євгену Сокуру. Цікаво, що хоч і майже два десятки років тому і лише один рік, але Євген навчався саме в цьому ВНЗ, в результаті закінчивши вже транспортний університет. 

Родзинкою розповіді Сокура став його доволі не стандартний шлях в автоспорт, як кажуть, виключно на голому ентузіазмі, без жодної фінансової підтримки. Після півтора десятка років по той бік «відбійника», а саме – після роботи журналістом і фотографом українського журналу «Автоцентр», Євген, все ж таки, здійснив свою дитячу мрію, і, таки, став справжнім спортсменом – штурманом у ралі.

Більше того, за пару років Сокур пройшов шлях від учасника аматорських змагань до професійних гонок.

І, до речі, термін «профі» - зовсім не умовний і не для «красного слівця»! Він означає цілком реальну зарплатню, яку Сокур, як штурман, отримував у команді за кожен зі своїх виступів. Причому, Євген чесно відповів на сакраментальне запитання від одного зі студентів: «Скільки?»

На завершення своєї розповіді, будучи протягом багатьох років ще й затятим «джипером», Сокур розповів, як сьогодні він передає власні навички бійцям ЗСУ, котрі на позашляховиках евакуюють з поля бою поранених побратимів.

А в цьому випадку швидкість – це вже не кубки і титули, а буквально, життя або смерть людини… 

Наступним узяв слово, певно, найвідоміший сьогодні серед українців у світі позашляхових ралі – Вадим Притуляк. Він став не лише першим в історії представником України, а й усього пострадянського простору, який виступив на мотоциклі… – в «Дакарі». Мало того, він на ньому фінішував!

Причому до сьогоднішнього дня Вадим залишається єдиним українцем, хто виступав на двох колесах у цьому найскладнішому ралі-рейді планети Земля … До того ж, шлях Притуляка у мото-, а потім і в автоспорт серйозно відрізняється від більшості спортсменів. У дитинстві та юності уродженець Жмеринки займався боротьбою та футболом і лише у віці 37-ми років він уперше сів на мотоцикл. Після цього Вадим зрозумів, що саме мотобайк є його справжньою пристрастю, а його головна мрія – підкорення «Дакара», що йому, зрештою, і вдалося!... Але в усього в цьому житті є своя ціна. 

Мотоцикл – заняття небезпечне, тим більше в ралі-рейдах, та ще й на «Дакарі». Один зі студентів «Київського транспортно-економічного коледжу» поставив Вадиму, можна сказати, ключове запитання з точки зору небезпеки – запитав про аварії. І Притуляк не став лукавити, і відверто розповів, що на «Дакарі» мотогонщик падає в середньому двічі-тричі на день.

Нажаль, серйозна травма ноги, отримана Притуляком при підготовці до чергового «Дакара», поставила хрест на кар'єрі Вадима, як мотоцикліста, але не як учасника «Дакара»!

Українець повернувся на нього вже на чотирьох колесах. Причому, Вадим став своєрідним піонером, адже почав виступати в ралі-рейдах соло, тобто без штурмана на невеликих баггі категорії Т3. І не просто виступати. Вадим Притуляк переміг у цих неймовірних перегонах і в результаті став другим у Кубку Світу з ралі-рейдів, та ще й виступаючи наодинці проти екіпажів!

Шкода, але отримана травма хребта змусила Притуляка піти, що називається, на тренерську роботу. 

Причому, нею він займається не де-небудь, а в спекотній пустелі – точніше, в ОАЕ. Але й там українець не забуває про Батьківщину. 

Усі його підопічні «донатять» на потреби ЗСУ, а також сприяють купівлі такого необхідного на фронті обладнання на кшталт приладів нічного бачення та багато чого ще, що, до речі, потім Вадим особисто відвозить на фронт, передаючи буквально з руки в руки захисникам української землі.

Наступним виступаючим перед студентами «Київського транспортно-економічного коледжу» став багаторазовий Чемпіон України зі слалому та Володар Кубка України з міні-ралі Максим Шиков.

Особливий інтерес його автоспортивного шляху полягає в тому, що спочатку Максим не мав жодного уявлення про влаштування автомобіля! Тим не менше, після перших своїх виступів в аматорських ралі на серійних автомобілях – на маминій… «Рено Кліо» – він згодом втягнувся і в технічну сторону автоспорту. 

Результатом цього, спочатку винятково юнацького захоплення швидкістю, став поступовий прихід Шикова у «великі перегони», численні призи та перемоги. В результаті Максим обрав і професійну кар'єру в цій галузі, а саме відкрив власне СТО, де він не лише керує, але й сам, коли треба, не цурається руки забруднити…

Більше того, окремою метою візиту Максима на цей захід стала його пропозиція студентам проходити стажування на його СТО з подальшою можливістю отримання там повноцінної роботи майбутніх інженерів-механіків!

Схожий шлях в автоспорті пройшов і Ярослав Кадученко, який чесно зізнався, що в молоді роки частенько грішив перевищенням швидкості та порушенням правил дорожнього руху. Однак він швидко усвідомив, що для такого хобі в Україні є цілком легальні можливості, а саме - ралі на серійних автомобілях і автослалом, які не вимагають ані спеціально підготовленої техніки, ані дорогого екіпірування.

Спочатку у цих двох дисциплінах, а потім і в професійному ралі, і в гірських перегонах, Ярослав зміг здобути безліч титулів Чемпіона України у різних класах.

Ну, а паралельно з цим і хобі Кадученка поступово перетворилось на професію. Замість хореографа, на якого спочатку навчався Ярослав, він згодом став інструктором екстремального водіння, а потім і тренером з автоспорту. 

Після Кадученка настала черга виступити на цій лекції-презентації і першій панночці – Тетяні Кавун. До речі, саме в такому порядку виступів була певна інтрига і, навіть, пікантність, про яку й розповіла студентам.

Будучи "в миру" юристом, якось Тетяна отримала від своєї мами подарунковий сертифікат на один урок екстремального водіння і… потрапила до Ярослава. А після закінчення уроку вона отримала одразу дві пристрасті на все життя! 

По-перше, стала дружиною автогонщику, а по-друге – «захворіла» на автоспорт. 

І от, сьогодні Тетяна Кавун - віце-чемпіонка України з ралі серед штурманів. Окрему частину свого виступу вона присвятила тому, наскільки важливі для успішних автоперегонів талановиті механіки та інженери, без яких автоспорт просто був би фізично неможливий… І саме в цьому плані, можна сказати, цвяхом програми цього заходу став виступ наступного учасника - Олексія Бершова, до речі, колишнього випускника цієї альма-матер! 

Причому, в автоспорт він потрапив ще до свого народження – буквально, в животі своєї матері, адже автогонщиками були його батько, а також рідний дядько.

Вже з 2,5-3 роки Олексій пам'ятає свої перші візити на автокросові траси України, де згодом, ще дитиною, він почав виступати в ролі механіка.

 Пізніше хлопець зайнявся картингом, а потім прийшов і в ралі, де згодом став бронзовим призером у Чемпіонаті України з міні-ралі «Кубок Лиманів». Причому, всі спортивні машини Бершов готує власноруч разом зі своєю командою.

І, до речі, практично, весь виступ Олексія був присвячений саме технічним питанням створення справжнього спортивного автомобіля, яким на сьогодні є його ралійна Шкода Фабія. Наступне спілкування зі студентами продовжилось їхнім знайомством з каркасом безпеки та з підвіскою спорткара. А несподіванкою стало те, що, виявляється, крім інженерних знань тієї ж «Теорії машинних механізмів», у будівництві спортивного автомобіля можуть стати в нагоді, навіть, навички в … аплікації! 

Це важливо хоча б для того, щоб виготовляти макети майбутніх вузлів спортивної машини.

Показово, що після завершення «теоретичної частини» цієї лекції-презентації саме Бершову була адресована найбільша кількість запитань від студентів.

Спілкування продовжилось на подвір'ї «Київського транспортно-економічного коледжу», де, незважаючи на безперервний дощ, студенти ще мало не годину знайомилися з технікою учасників, включаючи і «Фабію» Олексія.

Іншою родзинкою цієї «практичної» частини стала та сама баггі категорії Т3, на якій свого часу виступав Вадим Притуляк. 

А збудована вона цілком і повністю не десь там, за кордоном, а в Україні фахівцями компанії «АвтоЛайф», яку також було представлено на цьому заході.

Цікавий факт: саме ця українська компанія отримала ліцензію від «Міжнародної Автомобільної Федерації» FIA на виготовлення найбільшого та головного вузла будь-якого спортивного автомобіля – а саме каркасу безпеки для ралі-рейдових машин, включаючи найвищу категорію серед них – Т1. 

Не кажучи вже о цьому прототипi «Хеллкет», який також був цiлком збудован в «АвтоЛайфi»

Мало того, на цьому заході компанія також проводила своєрідну «хед-хантерську» місію, як і СТО Максима Шикова, тобто –запропонувала студентам проходити практику на їхній базі з перспективою подальшого працевлаштування за прямою спеціальністю!

Передостанньою на лекції-презентації виступила ще одна представниця прекрасної статі – Юлія Єфімова.

З усіх учасників цього заходу Юлія найпізніше прийшла в автоспорт. При цьому її шлях виявився скоріше класичним – лише кілька років тому Юлін батько привів її на картинг, де вона, просто, закохалася у швидкість. 

Після картингу, Єфімова, як і багато інших, перейшла в ралі, де як штурман вже встигла стати бронзовим призером 2021-го року в Чемпіонаті України серед ко-драйверів у заліку 2WD.

Серед іншого Юлія розповіла студентам про психологічний бік роботи штурманів, і також акцентувала їхню увагу на важливості роботи механіків. 

Крім того, вона підкреслила, що, принаймні, в українському автоспорті відсутній чоловічий шовінізм. Навпаки, більшість спортсменів-чоловіків всіляко підтримують і допомагають панночкам, ламаючи застарілі стереотипи про суто чоловіче царство у світі гонок.

Завершував лекцію-презентацію виступ ще одного раліста.

Ним став Денис Сидоров – Чемпіон України з ралі та міні-ралі в різних класах, але вже саме як перший пілот, тобто, власне автогонщик, водій. Він також акцентував на важливості знань технічної сторони автоспорту саме для пілотів, де розуміння підготовки техніки до гонок допомагає їм потім у досягненні максимально необхідної на етапах швидкості.

Резюмувавши цю теоретичну частину, Сидоров ще раз наголосив, що виступати не тільки можна, а й потрібно виключно на трасах, а не на нічних вулицях міст. 

А увінчував цю теоретичну частину лекції-презентації вже сюрприз для тих, хто на ній виступав.

Всі спортсмени, а також ведучий та організатор цього заходу, отримали іменні дипломи-подяки, а також фірмові кепки «Київського транспортно-економічного коледжу».

А вручали iх Заступник директора з освітніх процесів Олексій Макієвський та завідувач відділенням «Автомобільний транспорт» Володимир Годун, також вiдiгравших велику роль щоб вся акцiя видбулася… 

Свого роду P.S.

Після завершення заходу для кількох його учасників, включаючи Євгена Сокура, якому це було особливо цікаво, як колишньому студенту цього ВНЗ, та Максима Шикова, як власника СТО, а також автора цих рядків, було проведено невелику екскурсію «Київським транспортно-економічним коледжем» .

А «гідом» виступила ця чарівна панночка, яку хтось із гостей міг прийняти за одну зі студенток. 

Насправді ж Ірина Човча – викладачка, такого, здавалося б, суто «чоловічого» предмета як «Автомобілі». 

Саме на її лекціях студенти в прямому значенні слова дізнаються про влаштування двигунів, трансмісії, підвіски і т.д.

З непідробним ентузіазмом і любов'ю до своєї справи Ірина показала аудиторію, в якій вона викладає вже протягом кількох років. 

Цікаво, що більшість цих прикладних експонатів та стендів були виготовлені руками самих учнів.

При цьому, незважаючи на всю технічну сторону даного предмета, тут не забувають і про творчу сторону студентів. 

Наприклад, статую собаки, створену на основі колінвалу, а ще й крокодила, зробленого… зі старих покришок...

Окремо Ірина похвалилася своїм власним ноу-хау, яким є ось такий нехитрий пристрій для зберігання «конфіскованих» мобільних телефонів студентів – що вкрай важливо під час контрольних, заліків та іспитів.

І з особливою гордістю викладачка розповіла про перемоги вихованців «Київського транспортно-економічного коледжу» у Всеукраїнських спеціалізованих конкурсах для студентів подібних ВНЗ, з наступним виходом у міжнародні фінали.

Причому спонсорами (і потенційними роботодавцями) таких змагань є відомі компанії з іменами світового рівня! 

Можна не сумніватися, що подібна лекція-презентація буде корисною і для майбутніх фахівців автомобільної справи, відкривши новий і, можливо, абсолютно невідомий їм раніше кар'єрний шлях, у цьому випадку – у світ українського автоспорту, а можливо, і міжнародного…

В'ячеслав Щербина  

Фото автора та архiви учасників